Проза - Страница 736

Завдяки  цьому  твору  Річард  Бах  зажив  світової  слави  і  став улюбленцем  читачів  різних  країн.  Чайка  на  ім’я  Джонатан  Лівінгстон  перетворилася  на  символ  безмежних  можливостей  того,  хто вміє  мріяти,  вірити  у  досконалість  та  любити  життя.

Герой цієї книги майже невловимий — у пошуках власного «я» він то розпадається на кількох осіб, то об єднує в собі цілі гурти найрізноманітніших особистостей, а то й просто зникає в нетрях безконечних рефлексій. Історія його життя й кохання подана в фрагментах снів і марень, уся ця книга, зрештою, — один великий сон, часом моторошний, часом веселий, часом сумний.

«Згори вниз» - це реанімація сюрреалізму в українській літературі. У книзі є сюжет, розділові знаки і навіть інструкція з виготовлення фотографій у домашніх умовах. А також: втеча, захоплення чужих помешкань і чужих таємниць, гірські ландшафти, зворушлива і неправдива історія любові, перевертні, чортівня, люди, що мовчать, і коти, що говорять. Словом, все те, що притаманне будь-якій нормальній жіночій психіці. Рекомендовано Міністерством охорони здоров’я - для тих, хто не має чого боятися.

Усі знають романтичну історію про червоні вітрила. Справжні, ніжні почуття, мрії і переконання, що в світі є місце для дива і доброти, несуть через усе життя герої повісті Олександра Ґріна.

Ми вперше переклали її українською, щоб ви мали змогу знову пережити події, які трапились в невеличкому містечку Каперна. Ще раз поспівчувати маленькій Ассоль, пройнятись мужністю капітана Ґрея і переконатись: і в нашому житті обов’язково знайдуться мрії, які збуваються.

Нова книжка молодого українського письменника складається з двох повістей та оповідання. Перед нами постає зовсім несподіваний і трохи загадковий Любко Дереш...

Так, це дуже дивна історія, сумна та загадкова… Вона не має ані свідків, ані спостерігачів, але ж звідкись ми її знаємо. Що насправді спричинило дивовижне перетворення молодого аспіранта Віденського університету, лінґвіста, безтурботного молодика Стефана Лянґе, що занурило його у чужу долю, піднесло аж до самого Бога, а відтоді призвело до його кінця чи-то початку?

«…Сім, шість, п’ять…» — зворотний відлік. За якусь мить світ розколеться на до й після. І тієї ж самої миті, після грандіозного спалаху, на який так довго чекала купка науковців і військових, розколеться навпіл світогляд Роберта Оппенгеймера — творця та руйнівника. Хто він — містер Оппенгеймер? Геніальний науковець? Філософ-спостерігач? Миротворець чи той, що несе смерть?

Що в нього було? Та все, що потрібно віндсерферові, — вітер, ідеальні хвилі на Акабській затоці, невблаганне єгипетське сонце та черговий косяк, що забезпечить неперевершений кайф, ну й, звісна річ, дошка й вітрила. Тож що трапилося, друже, звідки з’явився той внутрішній голос із його прямими запитаннями, що, здається, йде з самого серця? І ось тут з’являється страх, а з ним боягузливе бажання втекти. Тримайся, герою, якщо ти дійсно герой… Може, саме час зустрітись із собою, справжнім собою у власному серці.

ГЕНІЇ ТА ГЕРОЇ ЗАВЖДИ САМОТНІ…