Проза - Страница 743

Роман Генріха Манна «Вірнопідданий» став одним з перших в німецькій літературі XX століття, де автору вдалося в абсолютній формі реалізувати свої творчі принципи. Він показав, що доля самотнього, звичайного, забитого чоловічка може знайти риси цілої нації! У романі показана громадська панорама кайзерівської Німеччини, звідки практично виросла, виплекалась мрія і про «Велику Німеччину», і про арійців — «надлюдину». Генріх Манн не шкодує свого героя, як і оточуючих його дійових осіб роману, він відвертий до сарказму, показуючи не тільки панораму доль, а й дно, виворіт життя і свідомості людей.

«Вірнопідданий» — перша частина трилогії «Імперія», наступні томи якої, «Бідні» та «Голова», були створені в 1917–1925 рр. Але це водночас і цілком завершений, самостійний роман, до того ж, безумовно, найкращий у трилогії, а можливо, і найкраща книга Генріха Манна взагалі.

Ккнига оцифрована у рамках проекту «Оцифрування книг Гуртом».

У ДЗЕРКАЛІ, У ЗАГАДЦІ — ще одна книга автора всесвітньовідомого роману-бестселера Світ Софії. Юстейн Ґордер знову запрошує читача до діалогу про вічні проблеми, які хвилюють дорослих, молодь і дітей.

У велику таїну людського життя і смерті, у простір між дійсністю та потойбіччям, у незбагненну загадку задзеркалля заглядає за допомогою ангела Аріеля уява важко хворої дівчинки Сесілії, щоб там, У ДЗЕРКАЛІ, У ЗАГАДЦІ, віднайти відображення дійсності.

Перед вами - унікальна за жанром книга не лише для української, а й для світової літератури. А саме - химерний роман. Щоправда, самі автори скромно називають його романом-анекдотом. Чого тут тільки немає! Від ностальгічних спогадів про далеке і не дуже віддалене минуле до стовідсотково неймовірних - і все ж таки реальних - історій, що мали місце у типовому старовинному подільському містечку біля витоків Росі. Та найнеймовірніше те, що всі без винятку герої книги та пригоди, які їм довелося пережити - реальні. Не вірите? Спитайте у самих героїв. Чи їхніх нащадків. Це не складно. Автори зберегли справжні імена та прізвища, не забувши, до речі, запитати на це дозволу у кожного зі своїх земляків або їхніх дітей чи онуків. Як і в реальному житті, в романі є і сміх, і сльози. Але все ж таки - сміху більше. Бо чи ж ми не українці?