Классическая проза - Страница 281

До другого тому ввійшли романи «Наше серце», «Сильна, мов смерть» і оповідання, в яких найкраще виявилися патріотичні почуття письменника, його протест проти агресивних воєн, задушливої атмосфери буржуазного суспільства, його ставлення до різних соціальних верств: «Пампушка», «Дім Тельє», «Два приятелі», «Пригода Вальтера Шнафса» та ін.

Хемінгуей Е. Твори в 4-х томах. Том 4. — К.: Дніпро, 1981. — 718 с.

Зміст

Небезпечне літо (Переклали Юрій Покальчук та Людмила Гончар)

Свято, що завжди з тобою (Переклали Володимир Митрофанов та Мар Пінчевський)

Острови в океані. Роман (Переклав Володимир Митрофанов)

Частина перша. Біміні

Частина друга. Куба

Частина третя. У морі

Із книги «Оповідання про Ніка Адамса» (Переклали Людмила Гончар та Юрій Покальчук)

Три постріли

Індіанці виїхали

Останній незайманий край

Переїзд через Міссісіпі

Остання ніч у морі

Сезонники

День одруження

Про творчість

Вибрані репортажі, публіцистика, листи

Муссоліні — найбільший шахрай у Європі (Переклала Ольга Ночева)

Хто вбив ветеранів? (Переклав Сергій Сингаївський)

Крила над Африкою (Кілька слів про орнітологію) (Переклала Ольга Ночева)

Два листи до І. Кашкіна (Переклала Соломія Павличко)

Лист до К. Симонова (Переклала Соломія Павличко)

Фашизм — це облуда (Переклала Соломія Павличко)

Долина Кларкових вил, Вайомінг (Переклала Оксана Дяченко)

Битва за Париж (Переклав Віктор Ружицький)

Як ми вступили в Париж (Переклав Віктор Ружицький)

Промова з нагоди вручення Нобелівської премії (Переклала Оксана Дяченко)

Інтерв'ю з Ернестом Хемінгуеєм (Переклав Віктор Ружицький)

Післямова

Основні дати життя і творчості Ернеста Хемінгуея

Алфавітний покажчик творів, вміщених у чотиритомнику

Роберт Вальзер (15.04.1878 — 25.12.1956)

Швейцарський німецькомовний письменник. Автор віршів, романів, п’єс, коротких прозових творів. Фактично не знаний за життя, в той же час був високо поцінований такими авторитетами, як Ф. Кафка, Г. Гессе і Р. Музіль. Справжнє відкриття Роберта Вальзера-письменника відбулося щойно у 1960-х роках. Відтоді його ім’я незмінно називають серед найважливіших у німецькомовних літературах XX ст., а його дивовижна проза стає обов’язковою частиною пізньомодерністського літературного канону.