Современная проза - Страница 270

Мадлен, веселая, остроумная, страстная, мать троих детей. Она всегда готова прийти на помощь подруге, защитить тех, кого несправедливо обидели, однако ее возмущает, что ее бывший муж с новой женой поселились рядом, а их общая дочь-подросток больше любит отца, а не мать.

Селеста, богатая и ослепительно красивая, мать чудесных мальчиков-близнецов. Их с мужем считают самой счастливой парой в городке. Однако за внешне благополучным фасадом их брака скрывается страшная тайна.

Джейн, молодая мать-одиночка, недавно переехала в городок на побережье, а потому ее нередко принимают за няню, а не за мать собственного сына. Близнецы Селесты, младшая дочь Мадлен и сын Джейн учатся в одном подготовительном классе. Селеста и Мадлен опекают Джейн. Казалось, ничто не предвещает беды, но зачастую, когда человек начинает верить в собственную ложь, это приводит к трагедии…

Впервые на русском языке!

Жанр своей новой книги «Уна & Сэлинджер» Ф. Бегбедер с присущим ему стремлением эпатировать определяет как faction, то есть fact плюс fi ction. Факты просты: 1940 год, Нью-Йорк. 21-летний начинающий писатель Джерри Сэлинджер познакомился с 15-летней Уной О’Нил, дочерью известного драматурга. Идиллия продлилась недолго, через несколько месяцев японцы напали на Пёрл-Харбор, Сэлинджер отправился воевать в Европу, а Уна решила попытать счастья в Голливуде. Попробовавшись на роль в фильме Чарли Чаплина, она получила главную роль в его и своей жизни. Сэлинджер честно воевал, потом пробивался сквозь журнальные публикации в большую литературу и наконец создал свою главную вещь – «Над пропастью во ржи». Но Бегбедера интересуют не столько факты, сколько та волшебная встреча героев, которая обернулась разлукой на всю жизнь и все же стала тем, что эту жизнь определяет.

НИКОГДА не иметь дела с человеком. НИКОГДА не убивать человека, если он не напал на тебя первым. НИКОГДА не оставлять в живых детенышей, рожденных от союза волка и его врага — собаки. Этот закон волки Широкой Долины чтут, как святой завет предков. Так было — но однажды что-то начало меняться… Молодая волчица Каала — дочь изгнанной из стаи матери — спасла жизнь человека. И тогда война извечных недругов — людей и волков — стала постепенно превращаться в союз, а потом и в дружбу… Закон волков нарушен. Предателей ждет смерть. И Каале предстоит сделать выбор. Чью сторону она примет — волчьего или людского племени?

Если бы у Елены Лукониной спросили, счастлива ли ее семья, она вряд ли смогла бы однозначно ответить на этот вопрос. Счастье и горе, печаль и веселье всегда шли в ее жизни рука об руку. Елена, как могла, оберегала своих родных от несчастий – мирила, утешала, помогала пережить потери. Еще в молодости она поняла: всегда есть выбор. Жизнь подобна перекрестку, и только в конце пути станет понятно, по той ли улице ты пошел.

История с бразильско-сериальным сюжетом. Герои люди взрослые и имеют хорошо откормленных тараканов в головах. Собственно, попытка написать про разные личные заморочки))) 

Повість «Земля» – вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді і високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує і береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але ж боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії і сподівання, свою віру в землю.

До книжки також увійшли оповідання «Природа» і «Valse melancolique».

Юрій Винничук (нар. 1952 р.) — відомий український письменник, поет, драматург, літературний діяч. Живе і працює у Львові. У видавництві «Фоліо» 2012 року вийшов друком його роман російською «Весенние игры в осенних садах».

Події у новому романі Юрія Винничука «Танґо смерті» розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.

Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. І не лише у Львові, але й у Туреччині. Проте яким чином обидві сюжетні лінії зійдуться докупи, довідаєтеся у несподіваному фіналі.

* * *

Манеру Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літературі. Але манера письма у цьому романі — це також і новий Винничук із захоплюючим сюжетом, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця «Танґа смерті», яке виконували в'язні Янівського концтабору у Львові. Це книга, яку мовби не читаєш, а живеш у ній.

Андрій Любка: «Отримавши змогу стати першим читачем роману «Танґо смерті» в рукописі, мушу визнати, що з його появою маємо тепер українського Умберто Еко та ще й з нотками Борхеса. Вплести в тканину твору і трагізм, і гумор, і любовну та детективну інтригу, і цілі сторінки енциклопедичних знань та переказів, описати довоєнний Львів так живо, так смачно — для цього треба було оволодіти неабиякою майстерністю і неабиякими знаннями. Українцям текст у такому історичному світлі давно був потрібен».