Современная проза - Страница 279

Нахабний дзвінок у двері змінив усе її життя. Ліза – відлюдькувата дівчина, яка звикла жити сама. Марта – цілеспрямована та впевнена в собі. Вони почнуть жити спільно, аби вгамувати почуття самотності. Марта посилює свій уплив на Лізу, і та поступово змінюється, відкриваючись назустріч новим бажанням і таємницям. Їхні стосунки гойдаються від кохання до ненависті. Аби врешті-решт розібратися в собі, треба зробити лише один крок…

Дизайнер обкладинки та художник Тетяна Коровіна

Олесь Ульяненко (справжнє ім’я Олександр Ульянов; 1962–2010) – найрадикальніший і найжорсткіший український письменник, автор понад 20 творів. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Сталінка», «Дофін Сатани», «Квіти Содому». Трилогія «Ангели помсти» друкується вперше.

Буремне життя Олеся Ульяненка сповнене пригод і таємниць. Відомо, що він закінчив Миколаївську морехідку, був якутським шаманом; воював спочатку у ВДВ у Німеччині, а потім в Афгані; тусив з легендами пітерського року; заробляв на життя підпільним боксом; був послушником у Лаврі; він єдиний в Україні отримав Малу Шевченківську премію; був першим офіційно визнаним порнографом незалежної України; відстояв своє добре ім’я у суді і був знайдений мертвим у своїй квартирі за півроку по тому.

Трилогія «Ангели помсти» складається із трьох частин – «Марго», «Альма» і «Танька». Це, без перебільшення, кримінальне чтиво розкриває перед нами світ розкішних та підступних жінок та їхніх романтичних коханців – красивих і сильних чоловіків. Три історії, три жіночі долі – зовсім різні, проте…

Усе, що ви хотіли дізнатися про смерть, але страхалися спитати…

Поїхавши шукати кращої долі за кордоном, Людочка Бабенко була готова на все: жити у злиднях, важко працювати і, як виявилося, зрадити коханого чоловіка. Ще вчора такий милий Нік перетворився на справжнього деспота і погрожує забрати в неї дитину, позбавити радості материнства…

Олесь Ульяненко (справжнє ім'я Олександр Ульянов; 1962—2010) – найрадикальніший і найжорсткіший, скандальний і непередбачуваний український письменник, автор понад 20 романів. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Сталінка. Дофін Сатани», «Жінка його мрії», «Квіти Содому» і трилогія «Ангели помсти».

У романі «Вогненне око» (1999) із вражаючою достовірністю зображено цинічний і жорстокий абсурд української дійсності 90-х років минулого століття. Це і всепереможні у своєму безглузді і жорстокості злочинці брати Роздайбіди, і не менш злочинний міліціонер Гільмедов, і представник корумпованої верхівки полковник Кравченко… Це твір про злочин і безкарність, в якому із жахливими подробицями змальована «нечистота та розклад людського буття».

Эта книга — исповедь великой души, документ мудрого сердца. В её основе — поучительное жизнеописание, уникальная судьба карпатского мудреца Андрея Ворона. Настоящий подарок для тех, кто задаёт себе вопрос "Kтo я, откуда я, куда я иду". В книге есть совета для духовного укрепления в Переходе из ничто в Вечность.

Мілорад Павич, поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, народився у 1929 році в Белграді. Фахівець з історії сербської літератури XVII–XIX ст., сербського бароко та поезії символізму. Він викладав у багатьох європейських університетах (в Парижі, Відні, Фрайбурзі, Реґензбурзі, Белграді), переклав сербською Байрона і Пушкіна, був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури.

Всесвітню відомість Павичу приніс «Хозарський словник» — один з найнезвичайніших творів світової літератури нашого часу, який критики назвали комп'ютерною «Одіссеєю».

У даному виданні представлений чоловічий примірник словника.

У романі «Крапля крові», відзначеному премією ім. М. Островського, йдеться про благородну працю радянських хірургів.

Ця книжка про те, як чиясь кров може бути коштовна. Про силу людського крику, людського сміху, людського плачу.

Про те, як діти прибувають до батьків Буговою течією, про всіх дітей.

Про закони людської крові які лишають її жити і роблять прекрасною. І ще про те, як жахливо зникнуть зі світу всі, хто опиратиметься цим законам. Як вода змиє їхні кості.

І трошки про Радість Несказанну.

Повість найвидатнішого сучасного українського майстра прози з пригодницько-фантастичною фабулою (так званий мислительний детективи) — жанр, більше опрацьований у літературі західно-європейській, аніж в українській.

Повість було інсценізовано й поставлено в театрах Києва та Львова.