Прочие Детективы - Страница 129

Пригодницька повість кубинського письменника-комуніста розповідає про загадкове вбивство великосвітської гаванської красуні Сусанни, жінки легкої поведінки, яке набрало широкого розголосу. Герой твору, приватний детектив Apec, на якого волею обставин падає підозра у злочині, змушений, щоб виправдатись, взятися за розслідування цієї надзвичайно заплутаної справи. Можновладні коханці вбитої влаштовують Аресу численні пастки, але йому щастить уникати їх. Та, кінець кінцем, Ареса таки запроторюють у в'язницю. Там, зіставляючи факти, він розв'язує загадку цього вбивства. Визволений народною владою, Apec виказує банду, яку очолює вбивця Сусанни.

Повість викриває продажність і ницість буржуазного суспільства дореволюційної Куби, оспівує паростки нового життя на острові Свободи.

Літня подорож до Львова приносить нові враження, нових знайомих і... нові пригоди. Цього разу нашим героям доведеться розплутувати загадку Клубу Боягузів — таємничого об'єднання, яке виявляється... Проте не будемо розкривати всі секрети...

Та на цьому пригоди не закінчуються. Адже залишається ще так багато літа! Що б ви зробили, якби випадково врятували дочку мільйонера, яка, втім, виявляється не зовсім дочкою і, здається, веде якусь свою гру...

Заплутані історії, захоплююча інтрига та добрий гумор — усе це ви знайдете в нових детективних історіях Андрія Кокотюхи.

1949 рік. Венеція, штат Каліфорнія. Прогулянковий поміст занепадає і осідає у море. «Американські гірки» розібрали на металобрухт. У лев'ячій клітці, що затоплена в каналі, знаходять мертве тіло. І це тільки початок. Один за одним помирають або безслідно зникають літні дивакуваті мешканці Венеції. На позір ніякого зв'язку між цими трагічними подіями  немає, але молодий письменник, а слідом за ним і місцевий детектив вважають інакше і починають пошуки невідомого вбивці.

З болгарської переклав Олександр Кетков

Перекладено за виданнями:

Андрей Гуляшки, Случаят в Момчилово, Издателство "Български писател", София, 1977

Український переклад. "Молодь", 1986

Єжи Едігей (Єжи Корицький) — один з найвизначніших польських майстрів детективного жанру. Єжи Едігей опублікував понад п'ятдесят творів, а кілька вийшло у світ після смерті автора.

Серед найпопулярніших творів письменника: «Справа Нітецького» (1966), «Ельжбета іде геть» (1968), «Пансіонат на Страндвеген» (1969), «Людина зі шрамом» (1970), «Заповіт самогубця» (1972), «Смерть чекає біля вікна» (1973), «Історія одного пістолета» (1976), «Це його справа» (1978), «Ідея вартістю сім мільйонів» (1982), «Фотографія в профіль» (1984) та ін.

…Їх було троє. Німець Траубе, поляк Шель і американець Джонсон. Доля закинула цих людей у концентраційний табір. Під час наступу військ союзників вони мали загинути, але бомба, зруйнувавши підвал, де сиділо троє приречених, відкрила їм шлях до свободи.

По-різному склалося життя трьох колишніх в'язнів. Траубе і Джонсон лишаються в Західній Німеччині, Шель повертається на батьківщину і стає кореспондентом однієї з польських газет. Але всіх їх так чи інакше зв'язує минуле.

Одержавши від Траубе листа з проханням про допомогу, Шель їде в ФРН, але друга вже не застає: Леон Траубе гине. Обставини його смерті викликають у Шеля сумнів. Крок за кроком журналіст розплутує нитку і робить несподіване відкриття…

Кажуть, що тільки у вкрай екстремальних випадках хірург здатен провести операцію самому собі. Щось схоже маємо й тут. Розслідування обставин, що призвели до вбивства, самогубства чи інсценізації смерті Андрія Трояна у романі проводить... він сам. Та не лише в цьому незвичність твору, що його автор визначає, як "внутрішній детектив". Глибоке проникнення в душевний стан людини, яка намагається змінити свою долю, вийти із зачарованого кола, яке хтось збудував, пошуки героєм сутності свого "я", яке вперто розщеплюється на болючі, ще теплі скалки, його доторки до чужих - жіночих і чоловічих - доль, хірургічний розтин характеру і характерів неминуче приводять до запитань, які поставить собі читач. Одне з них, адресоване всім: чи готові ви підняти таємничий камінь, який лежить у вашому саду?

Що зробили би ви, шановний читачу, якби вас викликав слідчий у зв’язку з убивством цілком невідомої людини? Адже в записнику загиблої навіщось записані ваше ім’я, адреса, телефони. І все б нічого, але є підозра, що вбивство було ритуальним. А ще вам починає ввижатися, що за вами щодень і щоніч слідкують чужі зловісні очі, що випадкові знайомства — не цілком випадкові… І навіть якщо вам зовсім не хочеться вичитувати таємні знаки майбутнього, від долі, як відомо, не втечеш.

Ростислав Самбук — великий майстер пригодницького сюжету. Читачі знають його за романами «Ювелір з вулиці Капуцинів», «Крах чорних гномів», «Гіркий дим», «Ненависть», повістями «Портрет» Ель Греко», «Автограф для слідчого» та ін.

Роман «Тайна вечеря» присвячений трагічним подіям 1937 року на Україні. В ньому читач познайомиться з цікавими психологічними спостереженнями і дослідженнями політичного лицемірства, яке межує з повною аморальністю, із сміливим розвінчуванням безапеляційного цинізму, що згубив мільйони людських життів.

Повість “Вельветові джинси” спрямована проти розкрадачів соціалістичної власності, хабарників. Головними героями в ній є працівники радянської прокуратури й слідчих органів, котрі викривають злочини крадіїв, запобігають порушенням соціалістичної законності.