Библиотека книг - Страница 9017

За давньоєгипетською легендою, що її записав старогрецький філософ Платон, в Атлантичному океані колись існував великий острів Атлантида. Його населяло дуже й розумне плем'я атлантів, які несли в різні країни культуру і поступ.

Внаслідок страшного землетрусу острів Атлантида назавжди зник в океанських глибинах.

Легенда про Атлантиду покладена в основу пригодницько-фантастичної повісті «Блакитна Планета». Її герой — мудрий та сміливий Юн — нащадок атлантів. Він прилітає на Землю — Блакитну Планету — з далекої зірки Атіс, аби побачити, чого досягло людство в своєму розвиткові.

Юн зустрічається з польськими піонерами та їхньою вожатою Агнешкою. За думкою Агнешки, космічний прибулець мусить близько познайомитися з Землею, пізнати життя й характери землян.

Юн, Агнешка й піонер Марцін вирушають в подорож на Юновому космічному кораблі. Вони відвідують Антарктиду, Іспанію, Єгипет, спускаються на дно Атлантичного океану.

Зрештою Юн визнає себе сином Землі, а землян — братами. Він проймається думкою, що людство має бути щасливим, і готовий взяти участь в йото боротьбі за світле прийдешнє, де не буде воєн, злигоднів, недуг.

Эта книга рассказывает о приключениях уже знакомых вам Димы, Ильи и Лены, которые решили разоблачить воровку-карманницу и вернуть украденную у Лены семейную реликвию — старинное прабабушкино кольцо. Для восстановления справедливости им пришлось не только воспользоваться замечательными компьютерными программами и знакомством с капитаном милиции Григорьевым, но и буквально совершить кражу со взломом.

Повесть о приключениях шакаленка. Главная ее мысль — любовь и бережное отношение к живой природе.

Историческая повесть о дружбе двух народов, русского и грузинского, о силе искусства, объединяющего людей, вдохновляющего их на лучшие чувства, на подвиги.

Рисунки В. Алексеева.

"Несколько лет назад я составил книгу афоризмов о политике

Вскоре она вышла вторым изданием. Не без удивления я обнаружил, что наибольший успех имеют отнюдь не изречения великих иноземных мыслителей.

Нет, больше всего читателю пришлись по душе фразы наших министров, генералов и думцев. Это усилило во мне чувство гордости за отечество и побудило издать наиболее зернистые мысли наших политиков отдельной книгой.

Так я и сделал. Если книга получилась веселая, то моей вины в этом нет".

Константин Душенко