Зарубежная литература - Страница 5

Сідаючи у вагон, Жанна не знала, як недовга розлука вплине на її тривалі стосунки. Та кожного дня її тижневого відрядження традиційний любовний трикутник на відстані перетворюватиметься на складнішу фігуру. І все через синеньку флешку з оповіданнями невідомого автора, що її Жанна отримала разом зі своєю валізою та зберегла для себе та ще декого… Ці тексти відкриватимуть очі та повертатимуть до життя привиди минулого. Чим закінчиться гра в паралельне читання з чоловіком, якого ти пустила до свого ліжка, для тебе, для нього, для інших?

Перші начерки сюжету «Чуми» і вихід закінченої книги у світ поділяють майже десять років: окремі персонажі, яких ми виявляємо в повісті, з'являються в записниках Камю ще в 1938 р. Безсумнівно, одним з подій, самим безпосереднім чином визначившим хід роботи над книгою, стала війна: мало не буквальні посилання розсіяні по всій книзі, та й сам Камю, наполягаючи на безлічі можливих прочитань повісті, виділяв одне: «Очевидно, що "Чума" оповідає про боротьбу європейського опору проти нацизму: ворога, який у книзі прямо не названий, дізналися по всій Європі »(" Лист Ролану Барту про «Чуму»).

Фабула, деякі елементи якої зустрічаються нам у збірці новел «Літо» (есе «Мінотавр, або Зупинка в Орані») і «Калігулу» (акт IV, сц. IX), по мірі роботи над книгою швидко збагачується варіантами і деталями; безліч побутових деталей були помічені Камю під час його перебування в самому Орані, алжирському місті на узбережжі Середземного моря, – зокрема, образ старого, приманюючого кішок і плюющого їм потім на голови. Камю так і описував свою роботу над книгою: «це заздалегідь розроблений план, який змінюють, з одного боку, обставини і з іншого – сама робота по його здійсненню».

Варіант заголовка з'являється у 1941 р.: «Чума або пригода (роман)», позначає Камю в записниках; тоді ж він приступає і до вивчення спеціалізованої літератури по темі. У наступному році Камю значно збільшує кількість чітко змальованих персонажів (так, наприклад, з'являються Коттар і старий астматик) і розмірковує про можливу формі майбутнього твору: він звертається до романної класики, від Мелвілла і Бальзака до Стендаля та Флобера.

Перші начерки цільної рукописи значним чином відрізняються від остаточного варіанта; так, наприклад, змінено порядок глав і окремих описів, відсутні персонажі Рамбера і Грана.

Юрій Юрійович, головний персонаж нової книги Євгена Положія, абсолютний антигерой нашого часу. Він просто дуже добрий і щирий, ані обставини, ані люди не змогли змінити його характер. Це неймовірно смішна і захоплююча книга, можливо найсмішніша з тих, що вам довелося читати останнім часом. Автор присвятив її всім українцям свого покоління, які живуть сьогодні не в Україні, виїхали за кордон нещодавно і залишилися там, щасливі.

Страх паралізує волю, бажання, прагнення. Саме через страх багато хто не наважується кинути ненависну роботу, чоловіка-деспота, висловити своє обурення хамові в метро. Перше питання; звідки цей страх береться? Швидше за все, від невпевненості в собі. Друге питання; як від нього позбавитися? Тільки за допомогою іншого страху, який набагато сильніше за колишній. Так власне і сталося з героїнею роману: довгий час вона терпіла тиранію від власного чоловіка. Але замислилася про те, щоб щось змінити лише тоді, коли дізналася, що смертельно хвора, і злякалася, що її останній день може стати таким же сумовитим і повним принижень, як і усі останні роки її життя.

«Діви ночі» — один з найвідоміших бестселерів української літератури. За визначенням критиків — це перша українська кримінальна повість, написана за всіма законами жанру. Світ повій і кримінальних злочинців, партійних босів і збоченців — все це знайдете саме у «Дівах ночі». І нарешті в повному, а не спотвореному редакторами, обсязі.

Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу «Голос трави» з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього магічного числа. Ірреальні мотиви з`являються ще в повісті-преамбулі. Образи жінок, що мешкають у Домі на горі, виписані цілком реалістично, традиційними прийомами і засобами характеротворення. Та міф-легенда, який перетворюється на циклічно повторюваний магічний обряд, пронизує жіночі образи ореолом таємничості. Пришельці, які «з`являються бозна-звідки» перед жінками Дому, подані в романі як демонологічні істоти. Вони сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і намагаються спокусити юних мешканок Дому. Якщо зваблення вдається — народжуються дивні хлопчики, «доля яких майже завжди була сумна». Варто наголосити на демонологічності цих хлопчиків. Більшість сюжетів циклу «Голос трави» запозичені з фольклорно-фантастичних і міфологічних оповідей.

Нове (повне) видання роману видатного сучасного українського письменника.

В центрі роману Яса відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні. Мушкетик змальовує картину цілої історичної доби, прозваної в народі Руїною . Це був час, коли Україна стає ареною жорстокої боротьби за сфери впливу між сусідніми державами — Польщею, Москвою, Туреччиною. Як своєрідний осередок вольності описує автор Запорізьку Січ, з притаманним її устроєм, побутом і звичаями. У творі не ідеалізується козацьке життя, але автор підкреслює важливе значення Січі, яка упродовж ряду століть залишалася вогнищем і головним гальванізатором визвольних рухів і могутнім щитом проти нападів завойовників.

У напіввимерлому військовому містечку жили собі брат Роберт і сестра Кароліна. Ворожка напророкувала, що хтось із них стане щасливим, а хтось - знаменитим. Усі чомусь були переконані, що дівчині дістане від життя і звичайнісінького жіночого щастя. тож Роберт першим подався підкорювати столицю. Кароліні ж, яка теж не всиділа вдома, доведеться запакувати не один подарунок у київському супермаркеті, перш ніж розпакує свій - від долі...

Перейти темряву — нове творіння письменниці, трилер про маніяка та його невинних юних жертв… Він не кат — він дослідник, і він дуже хоче знати, що відчувають ці прекрасні метелики з відірваними крильцями… Потішні, вони кумедно повзають та звиваються, намагаються злетіти і не розуміють, чому не виходить…

На 154 сторінках захопливого роману — долі десятків тисяч українок, що їх продали у рабство за кордон та змусили працювати повіями. І не всі повертаються з неволі, бо лиш одиницям вдається…перейти темряву.